Плід
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:27, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Плід, пло́ду, м. Плодъ; потомство. К. ХП. 71. Чий корінь, того й плід. Мнж. Ні роду, ні плоду не мав старий. Св. Л. 307. Гей, гей, не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина!... Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький? Г.-Арт. (О. 1861, III. 9). Хиба скажеш: з Рима родом, або з пугача дід мій плодом. КС. 1882. X. 23. А дід поросятко продав у чуже село. Каже: на плід. Г. Барв. 359.
