Пічкур
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:14, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пічку́р, -ра, м. 1) Истопникъ. (Черк. у.), кочегаръ. НВолын. у. 2) Любящій лежать на печи. Левиц. Пов. 189. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Мнж. 189. Ум. Пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця. Нп.
