Післанець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:10, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Післане́ць, -нця́, м. 1) Посолъ, посланный. Гн. І. 143. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх. Федьк. 2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому. Грин. III. 526.