Пірити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:09, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пірити, -рю, -риш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить = Піжити 1. А на дворі дощ такий пірить. О. 1862. VIII. 40. 2) Бить, колотить. Грин. III. 446.