Пінна
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:08, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. Пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.