Пікинер
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:07, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пікине́р, пікинір, -ра, м. Пикинеръ. КС. 1899. ХП. 301. А в пікинери вербували, та теж охочих. Шевч. 591. Ой як би нам славних запорожців в пікинери забрати. Грин. III. 601.