Підпомошник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:46, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Підпомо́шник, -ка, м. 1) Помощникъ. К. КР. 21. 2) Крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ. Инші зостались козацькими підпомошниками, що двадцять, тридцять чоловік одного козака споряжають. К. ЧР. 198.
