Біб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:44, 27 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Біб, бобу, м. 1) Раст. Бобъ, Vivia faba L. Чуб. V. 1157. 2) Дати бобу. Задать, поколотить. Як дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» [вмѣсто «'''про-бі'''»] Ном. № 3633.