Підкова
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:43, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Підко́ва, -ви, ж. 1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Рудч. Ск. II. 17. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами. Ном. 2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Рудч. Чп. 250. Ум. Підківка, підківонька, підківочка.
