Підзорити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:39, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Підзори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Замѣтить. Я її не підзорила, не можу сказати, щоб вона любила хлопців. Верхнеднѣпр. у. 2) Сглазить ? Ой немає, дідусеньку, та вже і не буде: як вигнала за ворота (курчата), підзорили люде. Нп.
