Пиряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:14, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пиря́ти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв’як) мою коняку, як сів на неї, вже він нею пирявпиряв, пирявпиряв, аж як став, так вона і репнула. Мнж. 131.