Бузлук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:30, 21 квітня 2026; Ltprotsak.feu25 (обговорення • внесок)
Бузлук - іменник, чоловічого роду, неістота
Зміст
Сучасні словники
БУЗЛУК, -а, ч., діал.
Джерело, струмок або колодязь (переважно в степових місцевостях).
«Мандрівники зупинилися біля бузлука».
Етимологія: Тюркське запозичення. Синоніми: джерело, криниця. Антоніми: посуха.
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D1%83%D0%B7%D0%BB%D1%83%D0%BA
