Бабчар
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:27, 21 квітня 2026; Ltprotsak.feu25 (обговорення • внесок)
Бабчар - іменник, чоловічого роду, істота
Сучасні словники
БАБЧАР, -я, ч., розм., зневажл.
Чоловік, який любить пліткувати, поводиться по-бабськи.
«Не будь бабчаром — не рознось чутки».
Чоловік із м’яким, нерішучим характером.
«Його вважали справжнім бабчаром».
Етимологія: Від баба з додаванням зневажливого суфікса. Синоніми: пліткар, базікало. Антоніми: стриманий, мовчазний.==Ілюстрації==
|
