Окурити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Окури́ти - дієслово

Сучасні словники

ОКУРИ́ТИ -урю́, -у́риш, док., перех. Обдати, оповити димом, парою або пахощами кого-, що-небудь. «Димом пожежі і гарматної стрілянини окурили вони [козаки] береги Анатолії»(З. Тулуб). «Запахло ладаном. Окурюють фіміамом кадильниць портрет Тараса Шевченка»(О. Довженко). Використати дим, газ або випари для дезінфекції, знищення шкідників чи захисту рослин. Дерев'яні підпірки, в тріщинах яких можуть зимувати гусениці, окурюють сіркою. Покрити сажею, кіптявою (обкоптити). Поїзд шпарко біг... і огонь сірника окурив скло лампи. перен. Оповити, оточити чимось (туманом, пилом тощо). «Ліс посірів, окурювавсь туманом...»(Панас Мирний). Споріднені слова: Оку́рювати — недоконаний вид. Оку́рювання — дія за значенням «окурювати». Обкури́ти — повний синонім. Граматика (словозміна): Майбутній час: я окурю́, ти оку́риш, він/вона/воно оку́рить, ми оку́римо, ви оку́рите, вони оку́рять. Минулий час: окури́в (ч.р.), окури́ла (ж.р.), окури́ло (с.р.), окури́ли (мн.). Наказовий спосіб: окури́, окурі́ть.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8

Зовнішні посилання