Галька

Галька, -и, ж. 1. Округлий, гладенький камінь невеликого розміру (зазвичай від 10 до 100 мм у діаметрі), що утворився в результаті тривалого обкатування уламків гірських порід водою (річок, морів, озер). 2. Сукупність таких каменів, що утворюють пляжні насипи або використовуються як будівельний та декоративний матеріал.

Сучасні словники

Галька — іменник, жіночий рід, неістота, однина.

Деталізація терміну:

• Геологічне значення: уламкова гірська порода. Процес формування гальки (абразія) триває роками, під час яких вода згладжує гострі краї каміння, надаючи йому характерної обтічної форми.
• Фізичні властивості: вирізняється високою стійкістю до вивітрювання. Залежно від породи, з якої вона утворилася, галька може бути гранітною, вапняковою, кремінною тощо.
• Використання: активно застосовується в будівництві (для виготовлення бетону), ландшафтному дизайні (для оздоблення доріжок, штучних водойм) та медицині (стоун-терапія).

Синоніми українською: - камінець - рінчак (діалектне) - кругляк (узагальнено)

Антоніми: - щебінь (має гострі краї, не обкатаний водою)

Приклади вживання: > «Море викинуло на берег тисячі дрібних, різнокольорових гальок, що виблискували на сонці, наче коштовне каміння.» > «Для облаштування дренажної системи в саду найкраще підходить річкова галька середньої фракції.»

Іншими мовами

Англійська: pebble

Німецька: Kiesel, Kieselstein

Французька: galet

Ілюстрації

x140px

x140px

Див. також

[1]

Джерела та література

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0