Цви́нтарь
Цви́нтар, я, ч.
Подвір’я і кладовище біля церкви. Місце, відведене для поховання померлих; кладовище. Образно. Місце забуття, пам’яті або зосередження минулого.
Зміст
Словник Грінченка
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Сучасні словники
Цвинтар, іменник, чоловічий рід, неістота, однина
Значення:
Подвір’я і кладовище біля церкви. Пріська більше у церкві стоїть, молиться; а Христя з дівчатами крутиться по цвинтарю, щебече (Мирний). Місце, відведене для поховання померлих; кладовище. Доріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку (Кобринська). Образно. Став цвинтарем німцям цей схил висоти… (Нех.).
Синоніми українською
кладовище кладовисько гробовище (рідко) гробки (діал.) могилки (діал.) могильник некрополь церковище (заст.)
Іншими мовами
Англійська: cemetery, graveyard
Німецька: Friedhof
Французька: cimetière
Медіа
Ілюстрації
Значення
Цвинтарі є важливою частиною культурної та історичної спадщини. Вони відображають:
ставлення суспільства до смерті та пам’яті релігійні та обрядові традиції архітектурні стилі різних епох
Див. також
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Цвинтар ]
Джерела та література
https://hrinchenko.com/dictionary/word/63581-cvintar
Словник української мови: в 11 тт. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 185.
https://1675.slovaronline.com/41800-%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80
