Киршава
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:26, 20 квітня 2026; Ltprotsak.feu25 (обговорення • внесок)
КИРША́ВА - іменник, жіночого роду, неістота
Зміст
Сучасні словники
Волосся (переважно скуйовджене або довге). Вживається як діалектна назва шевелюри, за яку можна схопити. Етимологія: регіональне слово (Катеринославщина). Зафіксоване у словнику Дмитра Яворницького. Приклади вживання
«Ну, в нас і батько: тілько проти них що-небудь скажи, так зараз за киршаву й ловлять».
— (Записано в Катеринославській губернії). Регіон поширення: Катеринославщина (сучасна Дніпропетровська область та прилеглі території). Контекст: Має дещо розмовний або експресивний відтінок, часто використовується в контексті фізичної перепалки або суворого виховання. Примітка: У сучасній мові слово зустрічається рідко і належить до архаїчних діалектизмів.
Ілюстрації
| |
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови Бориса Грінченка.