Увал
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:13, 20 квітня 2026; Ltprotsak.feu25 (обговорення • внесок)
Увал, -лу, м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.
Зміст
Сучасні словники
УВАЛ, у, ч. Видовжена височина з пологими схилами, пласкою або хвилястою вершиною, що має відносну висоту до
метрів, часто виникає внаслідок розчленування рівнини річковими долинами; косогір.Над коричневими, спустошеними подихом осені донецькими увалами почало ледве помітно сіріти небо (Собко, Справа.., 1959, 302).
Ілюстрації
|
|
|
|
