Киршава

КИРША́ВА, -ви, жін. роду.

Сучасні словники

Волосся (переважно скуйовджене або довге). Вживається як діалектна назва шевелюри, за яку можна схопити.

Етимологія: регіональне слово (Катеринославщина). Зафіксоване у словнику Дмитра Яворницького.

Приклади вживання

«Ну, в нас і батько: тілько проти них що-небудь скажи, так зараз за киршаву й ловлять».

— (Записано в Катеринославській губернії).

Додаткова інформація

Джерело: Словник української мови Бориса Грінченка.

Регіон поширення: Катеринославщина (сучасна Дніпропетровська область та прилеглі території).

Контекст: Має дещо розмовний або експресивний відтінок, часто використовується в контексті фізичної перепалки або суворого виховання.

Примітка: У сучасній мові слово зустрічається рідко і належить до архаїчних діалектизмів.