Баб'юк

Сучасні словники

Слово: Баб’юк

Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: Баб’юк, ка, м. = Бабець. Вх. Пч. II. 19.

Сучасне значення: У сучасній українській мові «баб’юк» є діалектним або застарілим словом і вживається як:

• назва чоловіка, пов’язана з поняттям «бабець» (у значенні, зафіксованому в старій лексикографії);
• рідковживана або регіональна форма, що майже не функціонує в сучасній нормативній мові.

Інтерпретація: Слово «баб’юк» належить до архаїчної та діалектної лексики. Воно відображає історичні соціально-побутові найменування, характерні для народної мови XIX — початку XX століття.

Мовознавчий коментар

Такі слова:

• належать до діалектної або застарілої лексики;
• часто фіксуються через відсилки до інших слів (лексична дериваційна система);
• зберігаються в історичних словниках як елементи мовної реконструкції;
• мають обмежене або відсутнє сучасне вживання.

Вживання

Слово «баб’юк» використовується в:

• історичних словниках;
• діалектологічних матеріалах;
• етнографічних описах мовлення.

Приклади використання

• «У словнику Грінченка баб’юк подано як синонім до бабець.»
• «Такі слова трапляються лише в старих говорах.»
• «Баб’юк — приклад діалектної лексики української мови.»

Медіа

• Українські діалекти — старі слова
• Ukrainian dialect speech — етнографія

Див. також

• Бабець
• Діалектизм
• Архаїзм

Джерела та література

• Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ. Т. 1, с. 15.
• Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
• Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

Зовнішні посилання

• Словник української мови онлайн