Сабанити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:00, 20 квітня 2026; Vopanchenko.fsm25m (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Слово: Сабанити
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: Сабанити — не зафіксовано як нормативне слово у словнику Б. Грінченка; імовірно пізніше розмовне або запозичене утворення.
Сучасне значення: У сучасній українській розмовній мові «сабанити» вживається як сленгове дієслово зі значенням:
- ухилятися від роботи або обов’язків;
- зволікати, затягувати виконання справ;
- діяти недбало або «псувати» процес роботи (розмовне значення).
Інтерпретація: Слово «сабанити» є розмовним утворенням, ймовірно пов’язаним із впливом іншомовного кореня «саботаж». Воно належить до експресивної лексики молодіжного або неформального мовлення.
Мовознавчий коментар
Такі слова:
- належать до сленгу або розмовної лексики;
- часто мають емоційно-оцінний відтінок;
- можуть походити від запозичень або жаргонних утворень;
- не є нормативними у кодифікованій мові.
Вживання
Слово «сабанити» використовується в:
- розмовному мовленні;
- молодіжному сленгу;
- неформальному спілкуванні.
Приклади використання
- «Він знову сабанить роботу замість того, щоб робити завдання.»
- «Не сабань — закінчуй проєкт вчасно.»
- «Команда почала сабанити процес, і все затягнулося.»
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/