П'ядак

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:59, 20 квітня 2026; Vopanchenko.fsm25m (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук


Сучасні словники

Слово: П’ядак

Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: П’ядак — п’ядь, міра довжини (відстань між великим і вказівним пальцями розтягнутої руки).

Сучасне значення: У сучасній українській мові «п’ядак» уживається як застаріла або діалектна назва міри довжини — приблизно відстані між кінцями розставлених пальців руки. У сучасному вжитку використовується переважно в історичному або стилістично маркованому контексті.

Інтерпретація: Слово «п’ядак» належить до традиційної системи народних мір. Воно відображає давні способи вимірювання, пов’язані з тілесними параметрами людини.

Мовознавчий коментар

Такі слова:

  • належать до архаїчної лексики;
  • пов’язані з історичними одиницями вимірювання;
  • часто витіснені сучасними метричними системами.

Вживання

Слово «п’ядак» використовується в:

  • історичних текстах;
  • фольклорі;
  • художній літературі стилізованого характеру.

Приклади використання

  • «Ширина дошки становила два п’ядаки.»
  • «Він виміряв відстань п’ядаком.»
  • «У давнину п’ядак був поширеною мірою довжини.»

Медіа

Див. також

Джерела та література

  • Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
  • Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
  • Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

Зовнішні посилання