П'явушник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:59, 20 квітня 2026; Vopanchenko.fsm25m (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Слово: П’явушник
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: П’явушник — той, хто ловить або розводить п’явок; також посудина або місце для їх утримання.
Сучасне значення: У сучасній українській мові «п’явушник» уживається рідко і має два основні значення:
- людина, яка займається збиранням або розведенням п’явок (зокрема для медичних потреб);
- ємність або спеціальне місце для зберігання п’явок.
Інтерпретація: Слово «п’явушник» належить до архаїчної та професійно-історичної лексики, пов’язаної з традиційною медициною та природокористуванням.
Мовознавчий коментар
Такі слова:
- можуть позначати як особу, так і предмет;
- характерні для історичних професій;
- часто виходять з активного вжитку, зберігаючись у словниках та історичних текстах.
Вживання
Слово «п’явушник» використовується в:
- історичних і етнографічних описах;
- текстах про народну медицину;
- науково-історичних дослідженнях.
Приклади використання
- «П’явушник збирав п’явок у ставках для лікування.»
- «У селі був спеціальний п’явушник для зберігання п’явок.»
- «Професія п’явушника існувала в минулі століття.»
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/