В'язальник

Сучасні словники

Слово: В’язальник

Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: В’язальник — той, хто в’яже; майстер із в’язання.

Сучасне значення: У сучасній українській мові «в’язальник» — це людина, яка займається в’язанням (ручним або машинним), виготовляючи одяг чи інші текстильні вироби. Може вживатися як щодо професійної діяльності, так і побутового заняття.

Інтерпретація: Іменник «в’язальник» належить до назв осіб за видом діяльності. Він утворений від дієслова «в’язати» і відображає традиційні та сучасні ремісничі практики.

Мовознавчий коментар

Такі слова:

• є назвами осіб за професією або заняттям;
• утворюються за допомогою суфіксів (зокрема -ник);
• мають чітке словотвірне значення.

Вживання

Слово «в’язальник» використовується в:

• професійному та ремісничому середовищі;
• художній літературі;
• побутовому мовленні.

Приклади використання

• «Досвідчений в’язальник швидко створив складний візерунок.»
• «В’язальники виготовляють теплий одяг вручну.»
• «Вона стала вправним в’язальником за кілька років практики.»

Медіа

• В’язання спицями — процес
• Knitting process — відео

Див. також

• В’язати
• В’язання
• Ремесло

Джерела та література

• Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
• Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
• Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/

Зовнішні посилання

• Словник української мови онлайн