П'їла

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:11, 20 квітня 2026; V.fediuk.asp (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: П’їла — форма, пов’язана з дієсловом «пити» (минулі або діалектні словозмінні варіанти), що вказує на дію споживання рідини.

Сучасне значення: У сучасній українській мові форма «п’їла» є нормативною граматичною формою минулого часу дієслова «пити» (жін. рід: вона пила / п’їла — діалектно-історичний варіант написання). У літературній нормі закріплена форма «пила», тоді як «п’їла» може розглядатися як історичний або діалектний варіант передачі м’якшої вимови.

Інтерпретація: Форма «п’їла» відображає варіативність української дієслівної системи та особливості фонетичного запису в ранніх словникових джерелах. Вона демонструє перехід від розмовних форм до сучасної літературної норми.

Мовознавчий коментар

Форми типу «п’їла» важливі для дослідження:

  • історичної орфографії української мови;
  • діалектних особливостей вимови;
  • розвитку граматичних норм у словниках кінця XIX – початку XX століття.

Вживання

У сучасній літературній мові нормативною є форма «пила». Форма «п’їла» зустрічається переважно в діалектному мовленні або історичних записах.

Медіа

<youtube>search?q=traditional+drinking+water+history</youtube>

Див. також

Джерела та література

  • Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ.
  • Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
  • Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/