Бляклий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:16, 19 квітня 2026; Aokazarmidis.fsm22 (обговорення • внесок)
Бля́клий, а, е.
Слово бляклий означає тьмяний, неяскравий, такий, що втратив свій колір, свіжість або виразність.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Бля́клий, а, е.
- Який утратив свіжість; зів'ялий.
- Неяскравий; тьмяний, затьмарений.
Коротке сучасне пояснення
У сучасній українській мові слово бляклий уживають, коли говорять про слабкий або приглушений колір, невиразний вигляд, вицвілу річ або образ, що втратив яскравість.
Медіа
Див. також
Цікаві факти
- Слово бляклий пов’язане з дієсловом блякнути, тобто «втрачати яскравість», «тьмяніти».
- У сучасній мові слово бляклий уживають не лише щодо кольору, а й переносно: про враження, образ, стиль або емоційно невиразний вигляд.
- Спорідненим є слово блекнути, яке також передає значення втрати яскравості або виразності.
- Такі слова часто використовують в описах природи, одягу, світла, фотографій, зовнішності та художніх образів.
Джерела та література
- Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970–1980.
- Етимологічний словник української мови / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
- Словарь української мови / Упор. Б. Грінченко : в 4-х т. — К., 1907–1909.
