Головко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:38, 16 квітня 2026; Vdkuzmenkova.fpo23 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

ГОЛОВКО, а, ч., розм. Те саме, що головань. -Та єхида-лисиця, ти кажеш, та буде тебе до смерті годувати, а той головко скоріше з хати вижене (Мирний, IV, 1955, 104).

Історія слова

Людина з великою головою

Це слово є повним синонімом до слова голова́нь.

  • Тлумачення: Людина з великою головою.
  • Стилістичне забарвлення: Слово «розм.» (розмовне) вказує на те, що воно частіше вживається в побутовому мовленні, часто з відтінком іронії, доброзичливого кепкування або навпаки - роздратування.

Приклад:«Та єхида-лисиця, ти кажеш, та буде тебе до смерті годувати, а той головко скоріше з хати вижене» (Панас Мирний). У цій цитаті слово вжите з відтінком зневаги: героїня називає персонажа «головком», натякаючи на його впертість або обмеженість, попри «велику голову».

Походження та значення цього слова:

  • Етимологія (походження): походить від слова «голова» з додаванням суфікса -к-о, який утворює назви осіб або надає розмовного відтінку. Пов’язане з уявленням про «голову» як центр, керівника.
  • Історія слова: уживалося в народному мовленні як розмовна або стилістично знижена форма до головань. Може мати іронічне або зневажливе забарвлення залежно від контексту.

Морфологічний аналіз:

  • Корінь: голов- (від «голова»).
  • Суфікс: -к- (тут він виступає не як зменшувально-пестливий, а як суфікс, що утворює назву особи за фізичною ознакою).
  • Закінчення: -о (характерне для багатьох чоловічих прізвищ та назв осіб в українській мові: Сірко, Гурко, Головко).

Сучасний словник

Розмовне, маловживане слово. У сучасній українській мові рідко використовується; частіше вживаються: голова, керівник, старший, або ж головань у діалектному значенні.

Цікаво, що слово Головко сьогодні сприймається переважно як прізвище.

  • Походження прізвища: більшість українських прізвищ на -ко виникли як прізвиська. Людина, яка мала велику голову або була дуже розумною («головастою»), отримувала прізвисько Головко, яке згодом ставало родовим іменем.
  • Семантика: в народній свідомості велика голова часто асоціювалася не лише з фізичним розміром, а й з розумом або, навпаки, з впертістю («твердолобий»).

Ілюстрації

08-009-golovko-andriy.jpg Images (12).jpg Zx-golovko-andriy-6.jpg

Див. також

  • Головань - основний синонім.
  • Головастий - прикметник, що описує таку людину.
  • Прізвище - лексична категорія, куди перейшло це слово.
  • Панас Мирний - класик, який майстерно використовував народну розмовну лексику.

Використані інтернет джерела: