Шурнути
Шурнути, -рну, -неш, гл. 1) Толкнуть, пырнуть. Як шурнула хруща в писк, аж рос кинув крила. Нп. 2) Броситься, повалить. Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері. Св. Л. 196.
Зміст
Сучасні словники
Шурну́ти видати різкий звук, скребнувши чимсь по чому-небудь
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Цікаві факти або додаткова інформація
шуркати — терти або шаркати по поверхні з характерним тихим звуком (наприклад, ногами по підлозі) шурхати — видавати легкий шум, шелестіти (як листя, папір або одяг при русі) шурхнути — разово зробити швидкий рух із шумом, різко шелеснути або проскочити
1.Звуконаслідувальне походження
Слово походить від звуку «шур» — тобто передає шум руху (як «шурхіт»)
2. Діалектне слово
Використовується не всюди, частіше в розмовній або регіональній мові.
3. Має багато значень
Може означати: рух (шурнути в кімнату) втечу (шурнути геть) навіть удар або крадіжку (в жаргоні)
4. Багато синонімів
Наприклад: шмигнути метнутися дременути чкурнути
