Устрим

Устри́м, -му, чол. р.

Зупинка, затримка, перепона в русі або дії. Стан, коли рух, розвиток чи перебіг чогось тимчасово припиняється або сповільнюється. Приклад: У дорозі сталася несподівана устрим через негоду. Перешкода, стримувальний чинник. Те, що не дає чомусь розвиватися вільно, гальмує або обмежує дії, наміри чи поведінку. Приклад: Його страх став устримом для рішучих вчинків. Відсутність стриманості (у заперечній формі). Уживається в народній мові для підкреслення неконтрольованості, невгамовності, нестримності дій чи почуттів. Приклад (з джерела): «Нема встриму вдовиному сину» — тобто ніхто й ніщо не може його зупинити, він діє без обмежень.

Синоніми: зупинка, затримка, перепона, гальмування, стримування. Близькі за значенням слова: упин, стрим, перешкода.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

му, м. = Упин. Нема встриму вдовиному сину. Гол. III. 178. Зупинка, затримка.