Витрачувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:42, 10 квітня 2026; Aphruieva.fitm24 (обговорення • внесок)
Витрачува́ти, -чую, -єш, сов. в. витра́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Істратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Єв. Мр. V. 26. Було трохи масла, та вже витратила. 2) Губить, погубить, истребить.
Джерело: Словник української мови Б. Грінченка. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 194.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Використовувати гроші, продукти чи ресурси до кінця. переносне Псувати, руйнувати чи марнувати щось цінне.
Ілюстрації
| |
|
Медіа
Див. також
Витра́тити, -чу, -тиш, гл. Використати чи зруйнувати остаточно.
Джерела та література
https://hrinchenko.com/dictionary/word/6230-vitracuvati