Лабузіння
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:59, 9 квітня 2026; Mmborodavko.fufkm25 (обговорення • внесок)
Лабузі́ння, -ня, с. соб. = Лабуззя. Черниг. у.
Зміст
Сучасні словники
Лабузі́ння, збірн. ім., діал. Також лабузИння. — це бур'ян, сухе або зелене стебло кукурудзи, картоплі чи іншої бур'янистої рослинності. Також вживається у значенні «бадилля». Слово зазвичай описує велику кількість зірваних або висохлих стебел рослин.
Від лабузіння походить сучасне значення слова підлабузник: Спочатку це слово означало «продиратися крізь лабузиння» або «ховатися в ньому». Оскільки стебла високі й густі, людина або тварина (наприклад, собака) змушена була тертись об них, звиватися, підповзати або низько нахилятися, щоб пройти непоміченою. Звідси виник образ людини, яка "треться", щоб пройтий далі.
