Лабузіння

Лабузі́ння, -ня, с. соб. = Лабуззя. Черниг. у.

Сучасні словники

Лабузі́ння, збірн. ім., діал. Також лабузИння. — це бур'ян, сухе або зелене стебло кукурудзи, картоплі чи іншої бур'янистої рослинності. Також вживається у значенні «бадилля». Слово зазвичай описує велику кількість зірваних або висохлих стебел рослин.

Від лабузіння походить сучасне значення слова підлабузник: Спочатку це слово означало «продиратися крізь лабузиння» або «ховатися в ньому». Оскільки стебла високі й густі, людина або тварина (наприклад, собака) змушена була тертись об них, звиватися, підповзати або низько нахилятися, щоб пройти непоміченою. Звідси виник образ людини, яка "треться", щоб пройтий далі.

Ілюстрації

902 × 600 (219 КБ)

300 × 200 (28 КБ)

Джерела та література

https://sum20ua.com/?wordid=46504&page=1467&searchWord=%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B7%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F#lid_46504 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%8F https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%8F