Нікчемніти

Нікче́мніти, -нію, -єш, гл. 1) Портиться, вырождаться, превращаться въ ничтожество. Забували Бога, нікчемніли в гріхах і роскошах. К. Грам. 72. 2) Оскудѣвать, бѣднѣть.

Сучасні словники

НІКЧЕМНІТИ, ію, ієш, недок. Ставати, робитися нікчемним (у 1 знач.), занепадати, вироджуватися (про живі істоти). - Старі люди якось краще уміли зберігати свою силу.. Були здоровіші від нас, не нікчемніли в розкошах, як тепер настало (Мирний, І, 1954, 182).

:Словник української мови 

Ілюстрації