Ужитковий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:33, 7 квітня 2026; Ysshkuratenko.fufkm25 (обговорення • внесок)
Ужитковий, -а, -е. Годный къ употребленію. Ужиткове дерево. Вх. Лем. 476.
Сучасні словники
== Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 402.' ==
УЖИТКО́ВИЙ (ВЖИТКО́ВИЙ), а, е. Який має практичне застосування. Майстри гончарного мистецтва спочатку виробляли ужитковий посуд лише для потреб місцевого сільського населення (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 110); Демонструвалося [на виставці].. ужиткове мистецтво — кераміка, текстиль, металопластика (Вітч., 6, 1967, 185).
