Блазнюк

Блазнюк, -ка, м. = Блазень.

Сучасні словники

БЛАЗНЮК.- це іменник чоловічого роду, який означає блазня, тобто людину, яка розважає інших жартами, кривлянням або витівками. Це застаріле або розмовне слово, синонім до слів: блазень, паяц, скоморох, штукар. Також може використовуватися у переносному значенні як підлеслива, несерйозна людина. Вона ліпила з глини.. кумедні та химерні постаті: і пихатого німця, і блазнюка з вистави (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 181); - Мовчи, блазнюк! - гукнув дозорець (Оп., Іду.., 1958, 91)

Ілюстрації