Козлячий

Козля́чий, -а, -е. Козлиный. Хиба ж їм я те м’ясиво, або ж п’ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.

Сучасні словники

КОЗЛЯ́ЧИЙ а, е. Прикметник до козе́л 1, 2; цапиний. Приклади Сап'янці виготовляли з тонкої м'якої шкіри (переважно козлячої). (з науково-популярної літератури) Отак він і зачастив у родину чинбаря, з часом привик до поганого духу та навчився чинити волові, кінські і козлячі шкури. (М. Стельмах) Вигот., пошитий зі шкіри, хутра козла. Приклади – Як на ті часи, я добре шив чоботи: і козлячі, і яловичі. (К. Гриб) Козлячий комір. Такий, як у козла. Приклади Нема нічого нуднішого, як слухати читання учнів, їхні голоси тоді стають дерев'яні, здобувають козлячі інтонації, всі оті “ме-е-е!” та “е-е!”. (Валерій Шевчук) Ріденька козляча борідка робила його схожим на старообрядця. (Ю. Бедзик) Монькін козлячим голосом противно заспівав. (В. Нестайко)

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо- германської філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет романо- германської філології]]