Облуплений

Облуплений, -а, -е. Ободранный. Знають як облупленого (кого). Превосходно знаютъ, насквозь видятъ. Мнж. 168.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Тлумачення із "Словника української мови"

ОБЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до облупити. Ось облуплені смереки лежать: десь уверху стяв їх гуцул, обрубав гілля, облупив (Хотк., II, 1966, 315); Доярки лишають облуплені яєчка.., недопиті пляшки молока і накидаються на свіжу пошту (Вол., Місячне срібло, 1961, 222); Пара йде з щойно облупленого звіра (Ю. Янов., І, 1958, 186).

2. у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. Дерева якісь дивні - зовсім облуплені, голісінькі, ніби з них хто взяв та й спустив усю кору (Збан., Мор. чайка, 1959, 6);

Ілюстрації

• 

  Облуплене насіння

• 

  Облуплені шпалери

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9

https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9