Шпурнути

Шпурнути, -рну, -неш, гл. Однокр. отъ шпурляти. Бросить, швырнуть. З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних. Котл. Ен. II. 12. Шпурнув палку. Грин. І. 220.

Сучасні словники

шпурну́ти розм. помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін

ШПУРНУТИ, ну, неш, док., перех., що, ким, чим і без додатка. Однокр. до шпурляти.

Ілюстрації

Див. також

Послати

Жбурнути

Джерела та література

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%88%D0%BF%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%88%D0%BF%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8