Чутно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:56, 29 березня 2026; Idblazhiievskyi.fshn25 (обговорення • внесок)
Чутно́, нар. Слышно. Мир. ХРВ. 7. Не чутно ні однісінького півня. Г. Барв. 464. Чутно йому, що пані плаче за стіною. МВ. (О. 1862. III. 55). Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Рудч. Ск. Чутно з покоїв, як там сміються. МВ. II. 43.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
чутно — ЧУ́ТНО. 1. Присл. до чу́тний. Ледве чутно знов поспитала [удова]: – Галю, Дніпро ж бо не шумить – я не чую... шумить чи ні? (Марко Вовчок);
чутно — Присл. до чутний. у знач. присудк. сл. Чути (у 1-3 знач.). у знач. вставн. сл., розм. Кажуть. Що чутно? — що відомо, які новини?
Ілюстрації
| |
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE
https://slovnyk.me/dict/orthography/%D1%87%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE