Обірвати

Обірвати, -ся. См. Обривати, -ся.

Обірвати. Дієслово, що застосовується в таких значеннях;

Зривати - Вітер.. обривав виноградне листя та гнав його по чорній, каламутній.. річці (Коцюб., І, 1955, 177)-,
Пошкоджувати - Химко! Піймай собаку та прив'яжи на ланцюг, щоб часом не кинулась на кого та не обірвала якій-небудь панні весільної сукні (Н.-Лев., II, 1956, 523) -.
Щось сильно натягувати - В мене коні через клятих гедзів упряж обривають (Стельмах, Правда.., 1961, 16) -,
Відривати кінці чого-небудь - На ходу обірвавши корінці, причепив букет і...(Головко, І, 1957, 477) -,
Припиняти / переривати якусь подію - Як раптово почав, так несподівано і обірвав свою музику Русак (Збаню., Малин. дзвін, 1958, 189) -
Переобтяжувати, дуже натруджувати (руки) - За день труд руки обірвав, не міг здрімеути я до рана (Граб., І, 1959, 194) -

Обірвати життя - призвести до загибелі, чи то самого себе чи іншого живого організму
Обірвати чуба (вуха, патли, руки) - уживається як погроза покарати когось за провину, потягнувши за вуха або волосся
Обірвати з пуповиною - рішуче відмовитись від чогось
Обривати руки - позначення важкої фізичної праці

Навігаційне меню