Фосувати

-сую, -єш, гл. Прорѣзывать канавами. Ґрунта фосовані. Вх. Лем. 477. 

Сучасні словники

Фосува́ти — дієслово недоконаного виду, що походить із лемківського говору та інших західноукраїнських діалектів. Означає процес прокладання канав, ровів або спеціальних заглиблень у ґрунті для меліорації, водовідведення або розмежування земельних ділянок. Слово має латинське коріння і потрапило до української мови через посередництво німецької або польської мов: Латина: fossa (рів, заглиблення), від fodere (копати). Німецька: Fosse (рів). Польська: fosa (рів, оборонний рів навколо замку). У лемківських та бойківських говорах слово «фоса» стало загальною назвою для будь-якої придорожньої або меліоративної канави, від чого й утворилося дієслово «фосувати».

Джерела та література

Верхратський І. Г. Про говір галицьких лемків (1902). С. 477. Електронна колекція НТШ. Архів української діалектології : Збірник наукових праць. — К.: Наукова думка.