Ханиця
Хани́ця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.
Зміст
Історія слова
Слово хани́ця - це фемінітив, утворений від основи хан- за допомогою суфікса -иц(я), що є традиційним для української мови при створенні жіночих титулів (порівняйте: цар - цариця, князь - княгиня/князиця).
Слово ханиця походить від іменника «хан», який був запозичений в українську мову з тюркських мов (пор. тюрк. хан - «правитель, володар»). Титул хан широко вживався у народів Центральної Азії та Золотої Орди.
Прикметниково-іменникова форма ханиця утворена на українському ґрунті за допомогою суфікса -иця, що слугує для творення назв осіб жіночої статі (пор.: цариця, княгиня - княжниця). Отже, слово є поєднанням іншомовної основи (хан) та українського словотвірного елемента.
Сучасний словник
У сучасній українській літературній мові слово хани́ця вважається архаїзмом або історизмом. Замість нього частіше вживаються інші терміни:
- Ханша - найбільш розповсюджена форма (дружина хана або жінка-правителька у кочових народів);
- Ханум - (тюрк. hanım) шанобливе звертання до жінки або титул дружини хана, що є історично точнішим для східного контексту;
- Хатун - давній титул знатної жінки у тюркських та монгольських народів.
Слово має застарілий характер і в сучасній українській мові майже не вживається. Його замінює більш нормативна форма «ханша». Може траплятися у фольклорі, історичних джерелах або художніх творах.
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
Див. також
Найвідоміша фіксація слова міститься у «Словарі української мови» Бориса Грінченка. Грінченко посилається на працю етнографа Павла Чубинського (Чуб. I. 121). Це свідчить про те, що слово побутувало у народній творчості (казках, піснях, легендах), де описувалися правителі Сходу або Криму.
Також слово ханиця уживалося переважно в народному мовленні, фольклорі та замовляннях. Є варіантною формою до слова ханша. Образ ханиці часто поєднується з міфологічними уявленнями про владу та силу. Зокрема, у замовляннях слово функціонує в сакральному контексті:«там стоїть верба; під тією вербою сімсот коренів, а на тій вербі сімсот канатів, а на тих канатах видить сидить цар Хан і цариця Ханиця».
Для розширення контексту варто звернути увагу на споріднені терміни:
- Ханеня / Ханенко - син хана (нащадок ханського роду);
- Ханство - територія або держава, підвладна хану;
- Бек / Бег - титул нижчого рангу, дружина якого називалася бегум;
- Султана - дружина або донька султана.
Джерела та література
Використана література:
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. - К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.Том 4, ст. 385.
- Верба // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. - 5-е вид. - Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015.- С. 110.
