Шурнути

Шурнути, -рну, -неш, гл. 1) Толкнуть, пырнуть. Як шурнула хруща в писк, аж рос кинув крила. Нп. 2) Броситься, повалить. Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері. Св. Л. 196.

 ==Сучасні словники==

Шурну́ти видати різкий звук, скребнувши чимсь по чому-небудь

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Словник української мови Цікаві факти або додаткова інформація шуркати — терти або шаркати по поверхні з характерним тихим звуком (наприклад, ногами по підлозі) шурхати — видавати легкий шум, шелестіти (як листя, папір або одяг при русі) шурхнути — разово зробити швидкий рух із шумом, різко шелеснути або проскочити 1.Звуконаслідувальне походження Слово походить від звуку «шур» — тобто передає шум руху (як «шурхіт») 2. Діалектне слово Використовується не всюди, частіше в розмовній або регіональній мові. 3. Має багато значень Може означати: рух (шурнути в кімнату) втечу (шурнути геть) навіть удар або крадіжку (в жаргоні) 4. Багато синонімів Наприклад: шмигнути метнутися дременути чкурнути