Разина

Разина, -ни, ж. Разокъ. Ум. Рази́нка. Тільки разинку й поцілував та й побіг. Г. Барв. 190.

Сучасні словники

Словник української мови

РАЗ 1, чол. 1. род. у. У сполуч. із числівником «один» або без нього означає однократність дії. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Тарас Шевченко, I, 1963, 242); Хоча вже минуло з двадцять п'ять років, як на Поділлі звелося чумацтво, але дід Ярош і досі звав чумаками усіх, хто хоч один раз міряв із ним старі запорозькі шляхи та густо-широкі степи, мандруючи в Крим чи на Дон (Михайло Стельмах, I, 1962, 20); // У сполуч. з іншими кількісними числівниками вказує на повторення дії. Село теж кипіло. Вже по два рази пробігали по всіх хатах дворові, приказуючи, щоб усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Гнат Хоткевич, I, 1966, 105); Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листа — перший привіт з рідного краю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 184). Великий тлумачний словник сучасної української мови

РАЗ 1, чол. 1. род. у. У сполуч. із числівником «один» або без нього означає однократність дії.

Ілюстрації