Бильце
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:05, 25 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бильце, -ця, с. 1) Ум. отъ било. 2) Рамы у люльки. Чуб. VII. 386. Шовковії вервечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка. Мет. Колихала цілу ніч і бильця з рук не пускала. Черк. у. 3) Часть ткацкаго инструмента, называемаго блят (см.)
