Бильник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:04, 25 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.