Ушкварити

Ушкварити, -рю, -риш, гл. 1) Изжарить, что либо жирное, въ жирѣ. 2) Ударить, отколоть, задать, дернуть. По голові лозиною як ушкварить. Г. Барв. 4 40. Вшкваримо, хлопці, гопака. Вшкварив по струнах. Шевч. 243. На третій (день) як ушкварить дощ. Стор. І. 71.

Словники

Словник української мови

УШКВАРИТИ (ВШКВАРИТИ), рю, риш, док., перех. і неперех., розм.

1. Зробити що-небудь енергійно, спритно. Опукою з гори - аж вітром зашуміло - Орел ушкварив на ягня (Греб., І, 1957, 66); Біля нашої груші припали з кулеметом два червоних воїни, вшкварили вогнем по захаращеній чужими мундирами вулиці (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 103); А як вона.. виступила перед молодими, як руку з чаркою піднесла вгору, промову до молодих ушкварила.., то гості заплескали на її слова і не дали вже докінчити весільної промови (Вільде, Троянди.., 1961, 265); // Заграти, затанцювати і т. ін. швидко, енергійно, старанно. Зрадів старий, мов маленький, Аж за кобзу взявся, Хотів вшкварить метелицю З усієї сили Та не вшкварив... (Шевч., II, 1963, 342); А тут як ушкварять музики джинжируху! - та й гарно ж грали (Стор., І, 1957, 147); Тоді козачка як ушкварили [гості]... А за козачком -метелиці. Танцювали молоді, та пішли навприсядки і старі (Ковінька, Кутя.., 1960, 110); Митрьохін глянув на Махотку і враз весело ушкварив нестримно-бурхливу польку (Збан., Між.. людьми, 1955, 13).

2. неперех. Почати іти з великою силою (про дощ, град і т. ін.). Незабаром і дощ ушкварив такий, що ну! (Свидн., Люборацькі, 1955, 199); Іде [чоловік] дальш, а тут як набіжить друга хмара з громом, з блискавкою, як ушкварить град з куряче яйце (Стор., І, 1957, 64).

3. З силою вдарити. По голові ложкою як ушкварить (Сл. Гр.); -А-а, ковалі б тебе гнули кліщами! - вшкварила Мокрина Юрка разів кілька (Козл., Ю. Крук, 1957, 73).

Синонімічний словник української мови

ушква́рити розм. почати литися раптово й з великою силою
бу́хнути розм.
бурхну́ти розм.
впері́щити розм.
вшква́рити розм.
запі́жити розм. про дощ.
лину́ти
поли́ти
поли́тися
полля́тися рідко
полосну́ти розм.
полосону́ти підсил. розм.
пори́ну́ти розм.
поросну́ти розм.
поси́пати
прорва́тися перев. про розплавлений метал.
ри́нути підсил.
упері́щити розм.
хли́нути підсил.
хлю́пну́ти 

Ілюстрації