Хльорка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:34, 21 березня 2026; Vochyzhyk.frgf25 (обговорення • внесок)
Хльо́рка,, и, ж., лайл. Те саме, що повія. З обстриженими головами, З підрізаними пеленами, Стояли [у пеклі] хльорки (Котл., І, 1952, 128); І нащо йому така сила грошей здалася ..Прогуля-проп'є з тією чортовою хльоркою! (Мирний, IV, 1955, 40); - Це ж чия така хльорка Не Василева - Несвітський сором спалював Тіну, вона затулила обличчя долонями, схлипнула (Мушк., День.., 1967, 28).}}
