Билина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:00, 25 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Мет. 78. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Мет. 11. Ум. Билинка, билинонька, билиночка.