Зоряво
Зо́ряво, нар. = Зоряно. На небі зоряно, і золотим серпом підбився молодик угору по над хмарки. К. Дз. 141.
Зміст
Сучасні словники
ЗорявоЗО́РЯНО. Присл. до зо́ряний. Вечір виплив зоряно Понад окрайцями землі (Стельмах, Шляхи.., 1948, 119); Ви [гори Карпати] панам одвіку не корились, Серцем чули дальній шум Дніпра, І над вами зоряно розкрились Прапори свободи і добра (Мас., Сорок.., 1957, 100); // у знач. присудк. сл. Ось і гребля. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле (Вовчок, VI, 1956, 265); — Ох, як же зоряно, боже ти мій, як зоряно! — сказав дід Мирон, дивлячись угору на ясне небо, де.. позапалювались густо зірочки (Григ., Вибр., 1959, 218).
Синоніми українською:
- зо́рне
- зірне
- яснозо́ро
- зірча́сто
Іншими мовами
Англійська: starry
Німецька: sternenklar
Іспанська: estrellado
Французька: étoilé
Медіа
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
Джерела та література
Зоряво Google. Словник. 11.09.2019. URL:http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%BE#google_vignette
